28 серпня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», яким вноситься багато змін, що до прав батьків та дітей.
Про зміни в порядку виїзду дітей за межі України ми вже розмовляли. Багато cказано та написано про права тих батьків з якими залишилась проживати дитина.
Тепер хотілось би висвітлити тему прав тих батьків, що проживають окремо від дитини. Цю тему чомусь обходять стороною, хоча вважаю, що вона не менш важлива.
Багато обговорень у суспільстві викликало збільшення мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину та посилення відповідальності за несплату аліментів на утримання дитини.
Так було збільшено мінімальний гарантований розмір аліментів не менш ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Але законодавець встановив не тільки нижню границю розміру аліментів, а і вищу. Згідно із п. 5 ст. 183 Сімейного Кодексу України розмір аліментів на одну дитину не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Зазначу, що верхню границю розміру аліментів встановлено в разі отримання наказу суду про стягнення аліментів. Як що батьки домовляються в про розмір аліментів в добровільному порядку – вони мають право встановлювати інші сумі, але все одно не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На даний час граничні розміри аліментів складають:
для дітей до 6 років:
- мінімальний гарантований розмір 889,5 грн на місяць,
- максимальний розмір 17790,00грн.;
для дітей від 6 до 18 років:
мінімальний гарантований розмір 22138,00 грн на місяць,
максимальний розмір 22140,00грн. з грн.
Разом з посиленням відповідальності за несплату аліментів посилено відповідальність за порушення прав батьків, які не проживають разом із дитиною.
Так посилено контроль за цільовим витрачанням аліментів. Згідно із ст. 186 СК
Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, за графіком. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Статтею 157. Сімейного кодексу України встановлено, що Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
На практиці ми часто бачимо іншу картину: батьки з яким проживає дитина, вважають, що дитина є їх власністю. І часто, нажаль, дитина стає інструментом шантажу: хочу – побачишся з дитиною, не хочу не побачишся. Вважаю таку поведінку в корені не вірною і такою, що шкодить на сам перед дитині.
У випадку як що є конфлікти між батьками дитини, що до участі батьків у вихованні дитини та зустрічей з дитиною, того з батьків, який проживає окремо необхідно звернутися в до органу опіки та піклування із заявою про встановлення графіку зустрічей з дитиною, або до суду з позовною заявою про встановлення графіку зустрічей з дитиною.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Але це ще не все. Від тепер перешкоджання невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування тягне за собою адміністративну відповідальність.
Стаття 188-50 КпАП України передбачає, що невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, недопущення тим із батьків або тим з інших членів родини, з яким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким із батьків (дитиною), посадових (службових) осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, створення перешкод посадовим (службовим) особам органу опіки та піклування при здійсненні інших покладених на них законом повноважень -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також постанова суду по праві про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 КпАП, є підставою для обмеження права на виїзд за межі України з дитиною. Тобто у разі наявності постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення, у тому числі графіку зустрічей з дитиною другого з батьків, встановленого органом опіки та піклування, не зможе скористатися правом виїзду за кордон з дитиною без згоди другого з батьків, про яке ми також писали.
Не виконання рішення суду, що до встановлення графіку зустрічей з дитиною, взагалі тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 382 Кримінального Кодексу України.
Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обом батькам слід пам’ятати, що у обох є рівні права, що до участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, та є обов’язки, не дотримання яких тягне за собою відповідальність.
Адвокат АО «VOX LEX»
Ярослава Бережна